Колекції геолого-географічного відділу

Опубліковано: Молдован Ольга Мірчівна, 11.04.2016

У геолого-географічному відділі природничого музею Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича наявне значне різноманіття фондових зібрань мінералів і гірських порід. Тут налічується близько 10 000 експонатів, які зібрані з різних регіонів Земної кулі. Експозиції розташовані у трьох залах загальною площею 120 м².

Геолого-географічний відділ музею має цікаву й унікальну історію, пов'язану зі специфікою формування колекцій, їх географією, особливостями експонатів.

На даний час колекції мінералів згруповані за трьома основними розділами: Регіональна геологія; Систематична мінералогія й геологія; Геологія і корисні копалини України.

Експозиція відділу починається з розділу «Регіональна геологія» (І зала) й ознайомлює відвідувачів з мінералами та гірськими породами Уралу, Ільменського заповідника, Хібін, Кольського півострова, Сибіру. Тут також наявні корисні копалини з регіонів колишнього Радянського Союзу.

Колекції геолого-географічного відділу представлені різноманітними уральськими гранітами, яшмами, сильвінітами, магнезитами. Виставлені зразки з деяких колчеданових родовищ Середнього Уралу, зразки цинкової обманки з багатьма золотистими включеннями піриту і халькопіриту, амазоніту, корунду, кварцу, мусковіту, слюд тощо.

Колекції з Хібін і Кольського півострова представлені кристалами астрофіліту, світло-зеленого егірину, флюоритами бузкового кольору, золотистими сфенами й іншими. Зачаровують своєю красою кристали берилу, смарагду, милують око хібініт, мурманіт з Хібін. Незрівнянною є краса графіту, хризоліту, нефриту.

Наявні в експозиції корисні копалини з Сибіру діляться на три групи: металеві, неметалеві та паливні (будівельні матеріали). До них належать магнезит, серпантин, гіпс, ангідрит, тальк, целестин, циркон, кіновар, поліметалічна, молібденова, вольфрамова, олов'яна й мідно-нікелева руди. У першій залі є вітрина, в якій представлене коштовне та різьблене каміння – лазурит, рожевий кварц, аметист, нефрит, чароїт, корунд, яшма, турмалін, бурштин та інше.

Розділ «Систематична мінералогія й геологія» (II зала) присвячений, головним чином, класифікації мінералів за хімічним складом, за фізичними властивостями та морфологією кристалів, де кожний вид представлений кількома зразками в різних парагенетичних асоціаціях; класифікації гірських порід за генезисом; викопній флорі та фауні різних геологічних епох. Наприклад, тут наявні зразки заліза з родовищ Північної Америки (Техас, Нью-Мексіко), Гренландії, срібло з Саксонії (Андресберга), вісмутистого золота з Румунії (Трансільванія), зразки міді самородної – район озера Верхнього (штат Мічиган), з Англії та Німеччини, самородного миш'яку (Японія, Румунія), пірити з різних родовищ Румунії, галеніти з Чехії, цинкова обманка з Німеччини, США, Іспанії, аметист з Австрії, моріон зі Швейцарії, геліотропи (зелені з яскраво-червоними плямами) з Бразилії, гіпсові троянди з Сицилії тощо.

У дев'яти вітринах розміщена систематична колекція мінералів, в основу якої закладено кристалохімічний принцип. Вони групуються в такі класи: самородні елементи, клас галоїдів, сульфідів, силікатів, фосфатів, сульфатів, карбонатів, оксидів і гідроксидів. Кожний клас представлений певними мінералами й їхніми різновидами. Це самородки міді, сірки, графіту, галіти, сильвіни, флюорити, пірити, галеніти, сфалерити, олівіни, гранати, цоізити, фосфорити, апатити, арагоніти, кальцити, гіпси, кварци, корунди, агати, гірський кришталь, опали, гематити, магнетити, лимоніти й інші.

У цій же залі демонструються також дві колекції для вивчення фізичних властивостей і морфології мінералів. Морфологія вивчає форми кристалів мінералів. Тут є дендрит міді з Нідерландів, друза кальциту з Трансільванії, секреції агату, ооліти арагоніту, псевдоморфози опалу по дереву, пірит із Закарпатської області, кристали аметисту, гіпсова троянда з Сицилії, гірський кришталь з Румунії, кристали ісландського шпату, уральського малахіту та сині кристали азуриту з Румунії.

Привертає до себе увагу колекція з найкращими мінералами-самоцвітами. З ними здавна пов'язана уява про щось цікаве, незвичайне, містичне. Це і аквамарини, аметисти, бірюза із Бірми та Таджикистану, кристали рожевого кварцу, турмаліну, опали вогняний і благородний, золотистий топаз, бурштин. Заслуговує на увагу колекція стразів найбільших діамантів світу, з відповідною їх формою та величиною, виготовлена з кришталевого скла.

Колекція викопної флори та фауни Чернівецької області нараховує близько 100 експонатів. Це відбитки водоростей, молюсків, скелетів риб та інших організмів.

У другій залі знаходяться три вітрини, що характеризують гірські породи. Гірські породи – це природні мінеральні агрегати, для яких властива постійність хімічного та мінерального складу. Склад гірських порід, будова й умови залягання залежать від геологічних процесів, унаслідок яких вони утворились. За походженням гірські породи поділяються на три типи: магматичні – у відділі вони представлені гранітами, обсидіанами, діоритами, сієнітами, діабазами, кімберлітами, дацитами; осадові – каолін, в'язка глина, сипучий пісок, суглинок, лес, конгломерат, брекчія; метаморфічні – гнейси, сланці, мармури, вапняки і доломіти, амфіболіти, серпентиніти та багато інших геологічних утворень.

Розділ «Геологія і корисні копалини України» (III зала) відображає основні риси геологічної будови регіонів території нашої країни та її мінеральні багатства. З виходом на поверхню Українського кристалічного щита пов'язана Криворізька залізорудна серія, багато різновидів гнейсу, гранітів, лабрадорити, мармур, овруцькі кварцити і сланці та поклади вулканогенних порід, зокрема базальту (на Волині), граніт та інші магматичні породи. Вони за мінеральним складом, забарвленням і структурою винятково різноманітні. У колекції представлені сірі житомирські та коростишівські граніти, червоні коростенські граніти, лабрадорити з Житомирської та Черкаської областей, величезні й барвисті кристали топазів, берилів, димчастого кварцу з Волині, моріону з Володимир-Волинського, тигрового ока з Кривого Рогу, целестину з Львівської області, галеніту, піритів із Закарпаття та Донбасу, сірки з Трускавця й Роздолу й інші.

У відділі демонструються колекції палеонтологічних знахідок з регіонів України та Чернівецької області. Привертають до себе увагу бивень мамонта, зуби та фрагменти кісток цього ссавця (Придністровські райони Чернівеччини), роги оленя плейстоценового періоду, рештки печерної гієни й інша фауна з печери Буковинка, кості печерного ведмедя із Західного Кавказу.

На базі наукових експозицій і навчальних колекцій у геолого-географічному відділі викладачами університету проводяться заняття для студентів географічного, біологічного та хімічного факультетів.