Колекції зоологічного відділу

Опубліковано: Молдован Ольга Мірчівна, 06.04.2016

Сьогодні у зоологічному відділі на площі 245 кв.м. розміщені колекції, що налічують більше 40 тисяч відповідним чином етикетованих екземплярів рецентних видів тварин (представлених у вигляді опудал, скелетів, черепів, тушок, вологих та сухих препаратів). Загальновідома велика наукова цінність таких зоологічних колекцій, оскільки вони є надійним речовим доказом поширення того чи іншого виду, його систематичного статусу, діапазону індивідуальної мінливості та цілого комплексу інших незаперечних показників.

Звичайно, що більша кількість колекцій складає наукові фонди музею. Але й експозиційна частина (а це 3200 екземплярів) надає чудові можливості для знайомства з різноманіттям тваринного царства. Експонати розташовані традиційно у таксономічному порядку у спеціальних демонстраційних шафах і репрезентують як світову, так і місцеву фауну. В систематичному плані експозиція доволі представницька, оскільки включає види, що належать до 17 сучасних типів тварин. Серед представлених видів є ендемічні, реліктові, та види, що знаходяться під загрозою зникнення і занесені до Червоних книг (МСОП, України, регіональних та Європейського Червоного списку). Є також унікальні експонати, які мають  і неабияку історичну цінність.

Огляд експозиції розпочинається з найбільш давніх і примітивних багатоклітинних тварин, які належать до типу Губок (Porifera, seu Spongia). В колекції представлені біля 50 губок. Це в основному морські тропічні види, в переважній більшості колоніальні. Хоча є й один вид з місцевої фауни - це прісноводна губка бодяга (Spongilla lacustris).

Решта частина колекцій включає види тварин, які належать до справжніх багатоклітинних (Eumetazoa). З типу Кишковопорожнинних (Coelenterata, seu Cnidaria) в експозиції є 82 представники класів Hydrozoa, Scyphozoa, Anthozoa. Особливо слід відмітити хоча й невелику, але доволі різноманітну колекцію коралових поліпів, серед яких привертають увагу горгонарії, морські пера, актинії, різноманітні мадрепорові корали.

 Також представлена в експозиції і ще одна група тварин, що як  і Кишковопорожнинні мають тканиннний тип організації - це Реброплави (Ctenophora, seu Acnidaria).

Експозицію продовжують більш високоорганізовані, порівняно з попередніми, типи, до яких відносяться білатеральносиметричні первиннороті тварини. Це різноманітні черви – 13 з типу Плоскі черви (Plathelminthes), 4 – тип Немертини (Nemertini), 20 – Первиннопорожнинні (Nemathelminthes), 1 – Волосоголові (Cephaloryncha), 3 – Скреблянки (Acantocephala), 34 – Кільчасті черви (Annelides).

Деякі з них є паразитами, часто із складними життєвими циклами. Звичайно, багатометрові стьожкові черви,  уражена фасциольозом печінка, фінозна стадія ехінококка привертають увагу відвідувачів.

Представники типу Членистоногі (Arthropoda) займають значне місце в експозиції, що, звісно, повязано з їх дуже численним видовим складом. Знайомство з ними розпочинається з підтипу Ракоподібні, або Зябродишні (Crustacea, seu Brachiata). Всього в експозиції виставлено 155 представників зяброногих (Brachiopoda), максилопод (Maxillopoda) та вищих раків (Malacostraca). Серед них, крім добре відомого всім річкового рака, можна побачити і таких великих Ракоподібних, як камчатський краб, 80-сантиметровий омар, лангуст, а також  рака-самітника, що демонструє класичний приклад симбіозу разом з актинією; а ще Вусоногих раків – морських жолудів і качечок, що пристосувались до сидячого способу життя; паразитуючих “китових вошей” і дуже цікаву артемію (Artemia salina), яка, крім того що мешкає у напрочуд солоній воді, ще й демонструє рідкісне для тварин явище – здатність утворювати поліплоїдні раси.

Ще один підтип членистоногих – Хеліцерові (Chelicerata) представлений 24 екземплярами із класу Павукоподібних (Arachnida). Дуже ефектно виглядають в експозиції скорпіони, сольпуги, тарантули, а також один з найбільш отруйних павуків – каракурт.

Закономірно найбільш масово із членистоногих представлений підтип Трахейнодишні (Tracheata), зокрема клас Комах (Insecta). Так у 4 шафах розташовані 1445 екземплярів комах, що належать до 10 рядів. Особливе захоплення викликає колекція тропічних метеликів (Африки, Південної Америки, Південно-Східної Азії, Австралії, Зондських о-вів, Малайського архипелагу), яка збиралася ще в експедиціях наприкінці ХІХ - початку ХХ століття. Не менш варті уваги  стенди, які ілюструють здатність комах пристосовуватись до будь-яких умов існування на планеті Земля, а також тематичні стенди з прикладами метаморфозів,  мімікрії Мюллера і Бейтса, кріптичного забарвлення, географічної, сезонної, індивідуальної мінливості, статевого диморфізму. Цікаві і стенди, що демонструють Метеликів (Lepidoptera) і Жуків (Coleoptera) місцевої фауни.

Із типу Молюски (Mollusca) в музейній експозиції виставлено 250 екземплярів. Це представники 5 (із 7) класів цього типу: Панцирні, або Хітони (Polyplacophora, seu Loricata), Безпанцирні, або Борозенчасточереві (Aplacophora, seu Solenogastres), Двостулкові (Bivalvia), Черевоногі (Gastropoda), Головоногі (Cephalopoda). Серед них багато видів, різноманітних за своїм пристосуванням до різних умов життя і харчування, це і морські гребінці, нептунеї, мурекс, “морські зайці”, слимак-парасолька, морські “янгол” і “чортик”, каракатиця, восьминіг, кальмари. На окремих тематичних стендах змонтовані колекції прісноводних і морських молюсків фауни України.

Типи Щетинкощелепні (Chaetognata), Мохуватки (Bryozoa), Плечоногі (Brachiopoda) представлені в експозиції не дуже масово, але іх репрезентація актуальна (особливо для нормативного курсу “Зоологія”  при вивченні студентами-біологами питань систематики і еволюції тваринного світу).

Далі в експозиції представлені так звані вториннороті тварини (Deuterostomia). До них належить і тип Голкошкірі (Echinodermata). В окремій вітрині зібрані 40 представників всіх 5 класів цього типу – це і Морські лілеї (Crinoidea), що ведуть прикріплений спосіб життя і зовні дійсно нагадують незвичайні квіти; і Морські огірки, або Голотурії (Holoturoidea), і Морські їжаки (Echinoidea), і Морські зірки (Asteroidea), і Офіури, або Змієхвістки (Ophiuroidea).

І, мабуть, найбільшу виставкову площу у зоологічному відділі займають представники типу Хордові (Chordata). Найбільш прості і давні хордові тварини належать до підтипів Оболонкові (Tunicata) і Безчерепні (Acrania).

Оболонкових в експозиції представляють сальпи та асцидії (4 екз.), а Безчерепних – ланцетник (3 екз.). Дані експонати також мають важливе наочне значення при вивченні унівеситетського курсу зоології, зокрема при вивченні питань походження і еволюції квітуючого нині типу Хордових.

Огляд найбільшого із його підтипів – Хребетні (Vertebrata) починається з риб, які представлені в експозиції видами, що належать до 3 класів: Круглороті (Cyclostomata), Хрящові (Chondrihties), Кісткові риби (Osteihties) – усього 330 екземплярів. Особливу увагу привертають чучела атлантичної оседедцевої акули, акули-молот, акулохвостого ската, химери і каллоринха, кам'яного окуня, синього тунця, великої корифени, бельдюги, червоного пагела. Не менш цікава і колекція вологих препаратів, що яскраво ілюструює різноманітність морфології, розмірів, забарвленя риб в залежності від пристосування до тих чи інших умов існування. Наприклад, представлені такі види, як електричний скат, електричний вугор, дунайський лосось, мурена, світні діафи, летючі риби, спинороги, риби-шаблі, риба-причепа, карапус, морський вудильник, зіркогляд, пінагор, тригли, саргани та багато інших. Загалом, із кісткових риб в експозиції відділу є представники 18 рядів. Окрему вітрину займає тематична колекція риб Мозамбікської протоки, зібрана колишнім завідувачем Третьяковим Л.Д. під час експедиції в Індійському океані, це в переважній більшості екзотичні мешканці коралових рифів. Також, крім вищеназваних океанічних і морських риб, в експозиції представлені і біля 40 видів місцевої прісноводної іхтіофауни.

Далі знайомство з хордовими продовжує колекція класу Земноводні (Amphibia), що таксономічно складається із представників 27 видів, які належать до 18 родів, 13 родин, 3 рядів. Всього в експозиції виставлено 68 екземплярів земноводних. Ряд Безногих амфібій (Apoda) представляє цейлонський рибозмій (Ichtyophis glutinosus), схожий на великого черва. Не менш цікаві види із ряду Хвостатих земноводних (Caudata, seu Urodela) – це і печерний протей, і карликовий сирен, і американська амбістома, здатна розмножуватись на личинковій стадії, а також і місцеві види тритонів, і плямиста саламандра, що занесені до Червоної книги України. Звичайно, більшість видів амфібій належить до ряду Безхвостих (Anura) і в нашій колекції він також представлений найбільш масово. Крім майже всіх видів місцевої батрахофауни в експозиції є й цікаві екзоти, наприклад, сурінамська піпа, філомедуза, літаюча яванська жаба і отруйна жаба-дереволаз.

Не менш репрезентативна в систематичному плані і експозиційна колекція класу Плазунів (Reptilia), що нараховує 60 видів, які належать до 34 родів, 19 родин, 4 рядів. Із ряду Черепах (Testudines) найбільшу увагу завжди привертають великі морські черепахи – зелена або супова (Chelonia mydas) і головаста або логгерхед (Caretta caretta). Одним із найбільш цінних експонатів є єдиний представник ряду Дзьобоголових (Rhynchocephalia) – новозеландська гаттерія або туатара (Sphenodon punctatus), що має унікальну для хребетних особливість – трет'є (або тім'яне) око. Крім того, вона є яскравим прикладом рідкісного реліктового виду,(який зберігся з часів панування динозаврів). Далі експозиція знайомить з найбільшим рядом плазунів – Лускаті (Squamata) – у всьому його різноманітті. Тут можна побачити хамелеонів, геконів, різних ящірок, агам, круглоголовок, шипохвостів, аноліса, циклуру ігуану, рогату фриносому, сірого варана, а також безногих ящірок – ламку веретільницю і жовтопуза. Із змій особливу увагу привертають опудала і скелети великих удавів: сітчастого і тигрового пітонів.

З ряду Крокодилів (Crocodilia) в експозиції представлений не менш ефектний експонат нільського крокодила (Crocodilus niloticus). Стосовно видів місцевої герпетофауни, треба відмітити, що всі вони повністю представлені в колекції відділу.

Колекція класу Птахи (Aves) є однією з найбільш обширних в експозиції. Всього виставлено більше 700 екземплярів птахів, що належать до 21 ряду і широко представляють як світову, так і місцеву орнітофауну. Колекція доволі представницька в таксономічному плані і вражає різноманітністю видів птахів – від африканського страуса і його “родича” шоломоносного казуара до колібрі. В колекції представлені  пінгвіни (7 видів), гагари, норці, альбатроси і буревісники, пелікани, лелекоподібні, гусині, денні хижаки, курині, журавлеподібні, сивкові, голуби, папуги, зозулі, сови, дрімлюги, серпокрильцеві, ракшеві, одуди, дятли і горобині. Традиційно найбільш масово представлений ряд горобиноподібних – 22 родинами.

Цікаво, що деяки експонати збереглися з австрійських і румунських часів, наприклад, казуар (1905 р.), чорний гриф, орел беркут, орлани-білохвости, білий та чорний лелеки, лебідь-шипун, глухар (1927 р.). Але основна маса експонатів птахів була зібрана вже у радянський період, зокрема, завдяки багаторічним зусиллям колишнього завідувача зоомузеєм О.М. Клітіна. Так, лише місцевих птахів в експозиції сьогодні представлено 170 видів (що складає 89% від орнітофауни Буковини).

Завершується огляд експозиції колекціями класу Ссавці (Mammalia), в яких представлено 126 рецентних видів, що належать до 14 рядів, 41 родини. Всього експозиційна теріологічна колекція налічує 262 екземпляри. Так, з ряду Сумчастих (Marsupialia) можна побачити чучело валлабі, скелет великого сірого кенгуру. Привертає увагу шкіра довгхвостого ящера-панголіна (ряд Pholidota). Ряд Комахоїдних (Insectivora) представлений їжаковими, найменшими ссавцями землерийковими, кротовими, в тому числі такими рідкісними видами як хохуля і велика могера. Різні види кажанових (неторирі, вечірниці) представляють в експозиції єдиний ряд ссавців, що пристосувалися до активного польоту – Рукокрилих (Chiroptera).

З ряду Приматів (Primates) в експозиції є макак-резус, гамадрил, ведмежий макак, мартишки, південноамериканський рудий ревун. До речі, поруч показаний його череп і можна побачити резонатор, за допомогою якого ці мавпи і видають свої знамениті ревучі звуки.

Ряд Хижі (Carnivora) представляють 25 видів ссавців, що належать до родин собачих, ведмежих, кунячих, гієнових і котячих. Серед них можна побачити чучела вовка-меланіста, левиці, бурих ведмедів, а також представників видів, занесених до Червоної книги України – горностая, видру, борсука, лісового кота, рись.

Також в експозиції є й представники ряду Ластоногих (Pinnipedia) – тюлень-крабоїд і звичайні тюлені.

Значну увагу привертають експонати, що представляють ряд Китоподібних (Cetaceae). Особливо самий великий і дійсно унікальний експонат – скелет синього кита (Balaenoptera musculus), який при вилові мав вагу 100 тон і довжину 27 метрів. Він був подарований університетському зоомузею китобійною флотилією “Слава” ще у 1951 році. І сьогодні  студенти і екскурсанти мають можливість побачити вражаючий кістяк великого смугача, який є самою найбільшою твариною на планеті Земля.

Продовжують знайомити з класом Ссавців експонати тварин з рядів Непарнопалі (Perissodactyla), Парнопалі (Artiodactyla), Хоботні(Proboscidea). Серед них варто відмітиті опудала благородного оленя, джейрана, сайгаків, сибірських козерогів, зубра, антилопи-гну, скелети зебри, білобородого гну, черепи слона, бегемота, шаблерогої антилопи.

Широко представлений і найбільший за числом видів ряд ссавців – Гризуни (Rodentia). В нашій експозиції нараховується 46 видів гризунів, що належать до родин: білячі, летягові, бобри, хом'яки, сліпаки, миші, вовчки, тушканчикові, дикобразові, кавії, водосвинкові, агутієві, нутрієві. Різноманітні по морфології, розмірах вони демонструють пристосованість до всіляких умов існування ( від північних лемінгів до пустельних піщанок і тушканчиків, від деревних білок до підземних сліпаків і водяних нутрій).

Завершується огляд ссавців рядом Зайцеподібні (Lagomorpha). В експозиції представлені 2 види зайців – русак і біляк (який занесений в Червону книгу), а також один вид з цікавої родини сіноставок – червона піщуха.

В краєзнавчому аспекті теріоколекцію також можна назвати значною, так як із 54 видів ссавців, що мешкають на теренах Буковини, в експозиції представлені 48 (тобто 89%).

Таким чином, видно що в цілому експозиція доволі представницька в систематичному аспекті, в ній широко представлені види фаун різних зоогеографічних областей Земної кулі, а також деякі рідкісні і зникаючі види.  Слід додати, що багато експонатів збиралися протягом тривалого часу не одним поколінням вчених і дослідників, тобто до всього вони ще мають велику культурну та історичну цінність. Все це дає можливість зробити висновок, що крім властивої суто університетському музею навчальної, наочної ролі в учбовому процесі, експозиція має ще й неабияке просвітницьке і виховне значення.