---

Новини

---

Самшитова вогнівка дісталась Буковини

Опубліковано: Деревенко Тетяна Олександрівна, 25.05.2020

Минулого року на кущах самшиту в партері Резиденції, а згодом і на території Ботанічного саду нами виявлений дуже небезпечний шкідник, що здатний в досить короткі строки повністю знищити насадження самшиту – вогнівка самшитова.

Батьківщина цієї комахи – країни Східної Азії (Японія, Китай, Тайвань, Корея, Індія). Самшитова вогнівка – Cydalima perspectalis (Walker,1859) відноситься до родини вогнівок трав'яних, в стадії гусені вона харчується листям та корою молодих гілочок самшиту. Цей метелик занесений в список особливо небезпечних видів шкідників в Європі. Вперше самшитову вогнівку виявили в 2006 році в південній Німеччині, куди її завезли з посадковим матеріалом з Китаю. У 2008 році вона поширилась на території Англії, Нідерландів та Швейцарії. У 2009-му самшитова вогнівка вже вразила території Франції та Австрії, а у 2011-му  досягла території Туреччини, Румунії та Угорщини. Зараз цей вид зустрічається також в Бельгії, Словаччині, Україні, Грузії та в Росії. Експансія в Україну почалась у 2016 році з Закарпаття і Одещини також з посадковим матеріалом самшиту. Ця комаха стала екологічною проблемою, особливо для насаджень самшиту, оскільки може за один сезон повністю знищити його посадки. Вона майже знищила реліктові ліси самшиту колхідського на Кавказі, куди була завезена з посадковим матеріалом самшиту з Китаю під час підготовки до зимової олімпіади в Сочі. Але харчується гусінь вогнівки не лише на самшиті, за відсутності необхідної кормової бази, може пошкоджувати також модрину колхидську, лавровишню, клен, ясен, мушмулу японську, а на батьківщині, в Східній Азії також живе, харчується і шкодить на бруслині (японській та крилатій) і на падубі пурпуровому. 

Самшитова вогнівка завдає величезної шкоди: в результаті заселення кущів самшиту шкідником рослини починають стрімко втрачати декоративність і всихають. Самшитова вогнівка вкриває павутинням листя та пагони куща. Вигризаючи значний обсяг листяного покриву, руйнує цілісність крони, що призводить до порушення обміну речовин рослини і серйозного зменшення фотосинтезу. Основні ознаки заселення самшиту вогнівкою: побіління листя; листя і пагони густо вкриті павутинням, яке засмічене екскрементами гусені і чорними головними оболонками;  здорові кущі всього за 2 місяці перетворюються в сухі трухляві гілки; на гілках і листі мешкає велика кількість темно-зеленої і жовтувато-зеленої гусені, вкритої тонкими волосками; земля всіяна екскрементами, шаром «недогризків» зелені, які видають неприємний специфічний запах. 

В умовах України самшитова вогнівка може дати 3 покоління. За особливо сприятливих кліматичних умов, ідентичних умовам природного місця існування, можлива і 4-я генерація, що характерно для західних областей України. Гусінь відрізняється неймовірним апетитом і 20 гусениць на 2 години можуть пошкодити листя самшиту об’ємом в 3 літри.  Через 3-4 тижні гусінь переходить в стадію лялечок. Лялечка світло-зелена, в пухкому павутинному коконі. Довжина лялечки – 2,5-3 см. Через 10-15 днів з лялечок вилітають метелики другого покоління. Для зимівлі вогнівка готує собі місце в вигляді кокона, закріпленого в густому павутинні між листям самшиту.

 Дорослий метелик самшитової вогнівки має розмах крил до 45 мм. Крила широкі закруглені, складаються з безлічі поздовжніх вузьких сегментів на зразок віяла, світло-блакитні, з коричневою окантовкою по краю, низ обрамлений бахромою з коротких тонких волосків. У спокійному стані крила складені "будиночком".  Метелик самшитової вогнівки має доволі привабливу зовнішність. Імаго відкладає яйця (діаметром близько 1 мм) на свіжому зеленому листі з тильного боку. Гусінь на початку має жовтувато-зелений колір. Довжина молодої личинки – 1-2 мм. Голова велика і чорна. Розвивається личинка впродовж 3-4 тижнів, за які збільшується в розмірі до 3,5-4 см. У міру дорослішання колір личинки змінюється на більш темний, а з боків утворюються чорні і білі лінії. На кожному боці по 1-й товстій чорній лінії та по декілька тонких білих ліній. Також на тілі гусениці з'являються темні опуклі крапки.

Боротися з самшитовою вогнівкою можливо лише якщо систематично  оприскувати кущі отрутохімікатами,  або біопрепаратами. Після консультацій з колегами ми дійшли висновку, що з біологічних препаратів проти вогнівки ефективні:  Актофіт – з розрахунку 100 мл/10л води;   мікробіологічні препарати, що містять спорові бактерії роду Bacillusthuringiensis різних штамів – Лепідоцид-БТУ (100 мл/10л води) і Бітоксибацилін – БТУ (100 мл/10л води), але тільки проти гусениць молодших віків. Обробки проти гусені старших вікових груп біологічними препаратами малоефективні. Для кращого ефекту препарати можна комбінувати, наприклад Лепідоцид+Актофіт, Бітоксибацилін+Актофіт. Проводячи обробки препаратами по листу, слід пам'ятати, що захисна дія препаратів триває 7-10 днів, а цикл розвитку комахи – близько 40 днів. Тому необхідно проводити 2-3 обробки з інтервалом не більш 5-7 днів. При обприскуваннях рослин слід ретельно обробляти всю листову поверхню, використовуючи прилипач для кращого розподілу робочого розчину по рослині. З хімічних препаратів ефективними є Децис Профі 25в.г. (1г/10л води), Т2 (имидаклоприд 300г/л + лямбда-цигалотрин 100г/л), Фастак, Карате, Фьюрі, системнодіючий препарат БІ-58 (але слід враховувати їх отруйну дію на середовище). Крім цього можна робочим розчином поливати кущі під корінь, але не на суху землю. Такий спосіб обробки дає триваліший ефект дії (до 1 місяця), хоча в цьому випадку використовується більше робочого розчину ніж при оприскуванні.

 Зважаючи на те, що на території Резиденції постійно присутні працівники університету, студенти, чисельні туристи, ми відмовились від обробки кущів отрутохімікатами і надали перевагу біопрепаратам (зокрема суміші лепідоциду  і актофіту). Оскільки у нас на території Резиденції кількість самшиту велика – понад 1000 погонних метрів, для цієї роботи минулого року спеціально закуплено мотооприскувач та засоби індивідуального захисту для осіб, що здійснюють оприскування кущів. Першу обробку кущів ми здійснили минулої осені. Фахівці кафедри екології Інституту біології, хімії та біоресурсів започаткували моніторинг чисельності вогнівки самшитової на насадженнях на території унверситету. Цієї весни співробітники Ботанічного саду продовжили боротьбу із вогнівкою самшитовою в насадженнях архітектурного комплексу Резиденції Митрополитів Буковини і Далмації, а також на території Ботанічного саду ЧНУ. Перше оприскування ми здійснили 2 тижні тому, наступне відбудеться цього тижня. 

Ігнорування появи цього шкідника, призведе до загибелі насаджень самшиту і доведеться викорчовувати його залишки. Це ми зараз спостерігаємо на території міста. Самшитова вогнівка з нами надовго, як колорадський жук. Доведеться постійно з нею боротись, або замінювати насадження самшиту іншими рослинами, що не мають такого шкідника.

 

 

 

---

---