---

Про ботсад

---

 

Ботанічний сад Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Ботанічний сад Чернівецького національного університету є одним з найстаріших ботанічних установ України. Його засновано в другій половині 19 сторіччя, за часів коли Буковина як коронне герцогство входила до складу Австро-Угорської імперії.

Питання про створення ботанічного саду як бази для розвитку біологічних досліджень постало одразу ж після відкриття на Буковині у 1875 р. університету. В той період у садово-парковому будівництві все більшого значення набував романтичний стиль.

Честь створення проекту Ботанічного саду було надано цісарсько-королівському ботанічному садівнику Львівського університету Карлу Бауеру. Було вирішено надати Саду ландшафтного характеру, розбити його на кілька газонних партерів, по периферії висаджувати групи трав‘янистих рослин, а в центрі групувати за родовими комплексами дерева й кущі, окремо було заплановано ділянки для багаторічних і однорічних рослин. 9 червня 1876 р проект Саду був поданий до розгляду. Перевірив і затвердив його голова правління цісарсько-королівського університету Франца-Йозефа в Чернівцях професор, доктор Едуард Тангль, і на засіданні Академічного сенату запропонований проект було розглянуто й схвалено. 13 липня 1876 р. на засіданні общинної ради міста під головуванням бургомістра Амброза було прийняте рішення про безкоштовне виділення університету земельної ділянки під Ботанічний сад. У вересні 1877 р., в день відкриття Ботанічного саду тодішній голова земельного уряду Юліус фон Вацль висадив перше дерево - тополю сріблясту. Закладання дендрарію під керівництвом Карла Бауера тривало ще 11 років. Деревні екзоти завозили з європейських розсадників, зокрема з Мускауерського, а саджанці місцевих порід були безкоштовно передані дирекцією православного релігійного фонду Буковини. Ботанічний сад цісарсько-королівського університету в м. Чернівці, впродовж 60 років був єдиним ботанічним садом на Прикарпатті і став яскравим втіленням архітектурних тенденцій того періоду.

Першим директором Ботанічного саду став професор Едуард Тангль (1877-1905), згодом він очолив Інститут ботаніки, що розташувався на території Саду. Під його керівництвом були збудовані колекційні та допоміжні оранжереї, адміністративний корпус з квартирою для інспектора Саду, лекційною залою і робочою кімнатою для проведення занять, кімнатою для помічника, будиночок для сторожа та господарські будівлі. В 1878 р. на прохання професора Е.Тангля для Саду було придбано гербарій, в 1879 закуплено обладнання, з весни 1890р. розпочато обмін рослинами й насінням з зарубіжними ботанічними садами. Цей австрійський вчений зробив вагомий внесок в розвиток ботанічної науки на Буковині, виховавши цілу плеяду видатних місцевих дослідників. В австрійський період наукова робота базувалась на вивченні флори Карпат і створенні колекцій аборигенних видів рослин, які розміщувались на партерних газонах, карпатській гірці, альпінарії і в басейні. З 1906 р. посаду директора Саду та Інституту ботаніки посів ординарний професор німецької технічної вищої школи у Празі, фізіолог рослин Фрідріх Чапек. Колекції ботанічного саду Чернівецького університету в 1914 р. нараховували 1500 видів рослин, переважна більшість яких - місцеві види.

 

В 1918 р. Буковина перейшла до складу боярської Румунії і Сад підпорядковується інституту ботаніки. Очолив його буковинець Михаїл Гушуляк (1887-1960), випускник Чернівецького університету 1911 року, майбутній член-кореспондент Румунської Академії наук. Він своїми дослідженнями відкрив на Буковині природоохоронну тематику. В цей період активізувалась робота по вивченню та систематизації флори краю, створенню гербарію та колекцій аборигенних видів. Про якість колекцій тих часів свідчать рукописні інвентаризаційні списки, які збереглися до наших днів, а про напрямки досліджень – Каталоги насіння, що пропонував Сад на обмін, де наведені зразки, зібрані в природі з вказівкою локалітетів. Ботанічні дослідження проводили професори інституту Ф.Прокопіян-Прокопович (стела з його іменем донині прикрашає один із затишних куточків Саду), М. Гушуляк, Р. Прокопович, інспектор Саду К. Бауер. У саду також працювали С.Сірчинський, Фр. Устіанович, П.Прескуреа, К.Кьохлер, Е.Гніда,  асистентами Саду в різні роки були А. Мільдорф, М. Драчинський, з 1926 року Е. Цопа.  Основна увага приділялась класифікації флори, систематиці і філогенії окремих родів.

З приєднанням Буковини до України в 1940 р. Сад переходить у розпорядження Чернівецького державного університету. Основним напрямком його діяльності стає інтродукція і акліматизація рослин. Видаються перші друковані списки насіння. З 1944 р. його очолює професор Г.Х.Молотковський, з 1950 - доцент М.В.Орєхов, а пізніше - професор І.В.Артемчук, доценти З.К. Костевич, В.В.Данищук, , М. Г. Мурзенко, з 1972 р. по 1985 р. – д.б.н., проф. Б. К. Термена, з 1986 р. по 1996 р. – к.б.н., ст.н.с. В. О. Гаврилюк, з 1996 р. по 2003 р. – ст.н.с. Л. Г. Галицька, з 2003р. по 2011 – ст.н.с. М.І.Виклюк, з 2011р. по 2014 – м.н.с. І.І.Морозова, з 2014 р. - к.б.н., ст.н.с. Т.О. Деревенко. Під їх керівництвом відбудовано оранжереї та експозиції, налагоджені зв’язки більш ніж із 180 країнами, видані перші друковані списки насіння, споруджено експозиційну оранжерею, прокладено доріжки з твердим покриттям. Розгорнулися роботи з інтродукції та акліматизації рослин, вивчення природних ресурсів та окультурення видів природної флори Карпат і Прикарпаття: досліджувались природні кормові угіддя, проводились геоботанічні  дослідження лучних та лісових фітоценозів, насіннєва продуктивність трав‘янистих рослин. Під керівництвом директора Саду (1971-1985), з 1985 р. по 2010 р. професора кафедри ботаніки Б.К.Термени започатковано вивчення біології розвитку і адаптаційних здатностей деревних інтродуцентів в залежності від географічного походження, розроблено метод математичного моделювання адаптаційних здатностей деревних рослин за допомогою якого побудовані математичні моделі для прогнозу успішності інтродукції деревних інтродуцентів; розпочато обстеження  дендрофлора старовинних парків.

За площею (3,5га) це найменший Сад в Україні. В 1956 р. до нього приєднано дендрарій колишньої Резиденції Митрополитів Буковини і Далмації (Дендропарк загальнодержавного значення «Чернівецький»), основу насаджень якого на площі 4,8га складають аборигенні види. В 1969 р. Ботанічний сад набув статусу наукової установи. В 1983 р. його включено до природно-заповідного фонду України, а в 1992 р. надано статус заповідного об‘єкта загальнодержавного значення.

Ботанічний сад загальнодержавного значення сьогодні є одним з наукових підрозділів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. До 2003 року існувало два відділи: інтродукції і флори, після 2003 було створено чотири – дендрології, трав‘янистих рослин, тропічних і субтропічних рослин, паркознавства. В Саду також функціонують насіннєва лабораторія, наукова бібліотека і гербарій. Наукові дослідження та утримання колекцій здійснюють12 наукових співробітників (в тому числі 3 кандидати біологічних наук) – нині провідні фахівці, а також 16 фахівців і лаборантів.

На порівняно невеликих площах (загальна площа 8,2 га, з них захищений грунт - 1125 м², парникове господарство - 360 м²) зосереджено живі колекції, що налічують понад 3,3 тис таксонів. Дендрарій, сформований відповідно до принципу родових комплексів, за кількістю (близько 1200 таксонів), віком і науковою цінністю представлених екзотів є одним з провідних серед університетських ботанічних садів України – з 2002 року згідно розпорядження Кабінету Міністрів України внесений до переліку об‘єктів, що становлять національне надбання. Особливу цінність мають екзоти, що збереглись з часів заснування Саду - їх майже 10%. Колекцію трав‘янистих багаторічників (близько 900 таксонів) складають квітково-декоративні, зокрема цибулинні, ґрунтопокривні та орнаментальні рослини: лілійні-130 видів і 180 сортів, півники-80 сортів, півонії, лілійники, жоржини, хости, хризантеми, астільби тощо. Також в колекціях Саду зберігається 100 таксонів рідкісних і зникаючих трав‘янистих видів флори України. Широко представлене флористичне різноманіття земної кулі у ботаніко-географічних та систематичних експозиціях фондової оранжереї на площі 525м². Тут експонується понад 900 таксонів рослин, серед них – найархаїчніші з наземних видів – 27 видів папопотеподібних; 13 видів голонасінних, зокрема унікальні екземпляри саговника відігнутого, цератозамії мексиканської і арарукарії кон‘юнгамієвидної, що зберігаються в колекціях з 1902-1906 років, ровесницею саду є араукарія висока. Колекційні фонди є базою для навчального процесу і наукових досліджень, результати яких узагальнені в 8 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з фізіології рослин, а також в 19 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з ботаніки.

Ботанічний сад має два основні напрямки наукової роботи: інтродукція і акліматизація рослин; вивчення та охорона раритетного фітогенофонду і раціональне використання рослинних ресурсів Буковини. Це спільні з кафедрою ботаніки та охорони природи дослідження, їх підсумки частково відображені в «Конспекті флори вищих судинних рослин Буковини», в атласі-довіднику «Судинні рослини Чернівецької області, які підлягають охороні», в довіднику «Лікарські рослини Буковини», побудовано 50 математичних моделей адаптаційних здатностей деревних інтродуцентів; 2,5 тисячам видів дана первинна оцінка успішності інтродукції в умовах Буковини. Вивчаються рідкісні види ex situ та in situ, на замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища спільно з кафедрою ботаніки та охорони природи ЧНУ виконана наукова тема «Науково-експертне, правове та фінансово-економічне обґрунтування створення центрів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин». Відповідно до вимог природоохоронного законодавства України, а також її міжнародних зобов‘язань в цій галузі на базі Ботанічного саду розпочато створення регіонального Центру з відтворення рідкісних і зникаючих рослин Карпат і Поділля, що дозволить урізноманітнити і поглибити наукові дослідження.

 Ботанічний сад Чернівецького національного університету є справжнім музеєм живих рослин з різних еколого-географічних зон світу. Його колекції мають велике науково-пізнавальне та природоохоронне значення. 

---