Гербарій ЧНУ - CHER

Гербарій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

логоВнесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1241, Свідоцтво № 19 серія МН від 14 січня 2009 р.)
Гербарій внесено до реєстру гербаріїв світу “Index Herbariorum” (New York, 1990) з акронімом CHER.
Гербарій зберігається на кафедрі ботаніки, лісового і садово-паркового господарства ЧНУ за адресою – 58022, м. Чернівці, вул. Ю. Федьковича, 11, тел. (0372) 53-12-52

Відповідальні за збереження – куратор гербарію, завідувач кафедри, д.б.н., професор Чорней Ілля Ілліч, завідувач гербарію Волуца Олена Дмитрівна, старший лаборант кафедри.

Загальні відомості про гербарій

Гербарій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича створено у 1877–1879 роках. На сьогодні фонди гербарію налічують понад 180 000 гербарних зразків. Він належить до числа найбільших і найстаріших гербарних колекцій України. Основну його частину складає гербарій судинних рослин – близько 150 000 гербарних зразків. Гербарій судинних рослин розміщений за системою А. Енглера з нумерацією родів за Далла Торре. В межах родів види розташовані за абеткою.
Гербарій ЧНУ володіє унікальними науковими та історичними колекціями регіонального і загальнодержавного значення, поєднуючи функції фундаментальних та прикладних наукових досліджень з безпосереднім збереженням колекцій. Колекції гербарію містять інформацію про таксономічний склад, історію розвитку, трансформацію флор, фіторесурси, географічне поширення, еколого-ценотичну приуроченість видів, які ростуть на Буковині, в регіоні Українських Карпат та на території прилеглих областей. Гербарій є науковою базою для фітобіологічних досліджень, розробки наукових основ раціонального використання рослинних ресурсів, охорони та моніторингу довкілля регіону.

гербарій водоростей
Гербарій має не тільки наукове значення, а й велику культурну цінність, оскільки створення, дбайливе зберігання та активне використання великих гербарних колекцій є свідоцтвом високого рівня науки і культури країни. Кожне таке велике наукове зібрання – це своєрідний літопис ботанічної науки, створений багатьма поколіннями ботаніків, це історія вивчення рослинного світу країни в цілому та окремих її регіонів, втілена в реальних гербарних зразках призначених на довічне зберігання.
Необхідність збереження й розвитку гербарію диктується не тільки його науковим та історико-культурним значенням, а й виконанням нашою країною положень Конвенції про біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992) та прийнятої в її рамках у 2002 році Глобальної стратегії збереження рослин.

У географічному відношенні матеріали гербарної колекції CHER охоплюють передусім всю територію Чернівецької області, а також прилеглі до неї регіони: Українські Карпати, Покуття, Поділля. Є фрагментарні збори з інших регіонів України. Крім того в гербарії досить багато зборів з країн Центральної Європи: Румунії (Південна Буковина, Трансільванія, Банат, Добруджа та ін.), Молдови, Австрії, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Німеччини. Фрагментарні збори зі Скандинавії, Балкан, Апеннін, Корсики, Піренеїв, Франції, Великобританії, Росії, Нової Зеландії, Північної Америки.

Гербарій ЧНУ


Основними колекторами CHER є K. Bauer, B. Błocki, F. Graf, M. Guşuleac, F. Herbich, C. Hormuzaki, A. Mustatza, O. Petrino, O. Porsch, A. Procopianu-Procopovici, E. Tangl, E. Ţopa, І. Артемчук, Р. Байрова, Т. Барикіна, Р. Березовська, В. Буджак, О. Волуца, З. Горохова, З. Заєць, К. Коржан, Т. Никирса, А. Погребняк, Т. Солодкова, В. Стефаник, А. Токарюк, І. Чорней, Ю. Шеляг-Сосонко.

Цінні колекції

Physiotypia Plantarum Austriacaе – унікальна і єдина в Україні колекція виготовлених за спеціальною технологією відбитків судинних рослин флори Австро-Угорщини (Constantin von Ettingshausen & Alois Pokorny Physiotypia plantarum austriacarum. Der Naturselbstdruck in seiner Anwendung auf die Gefässpflanzen des österreichischen Kaiserstaates, mit besonderer Berücksichtigung der Nervation in den Flächenorganen der Pflanzen. – Wien, 1855–1873).

Physiotypia Plantarum Austriacaе

Наукова значимість та ефективність використання колекцій гербарію

Матеріали гербарію використовувались при підготовці таких фундаментальних флористичних зведень загальнодержавного та регіонального значення як «Флора УРСР» (1950-1965), «Флора европейской части СССР/Флора Восточной Европы» (1974-2004), «Визначник рослин Українських Карпат» (1977), «Хорология флоры Украины» (1986), «Определитель высших растений Украины» (1987), «Конспект флори Північної Буковини» (1992), «Флора Прикарпаття» (2000), «Червона книга України» (2009). Зараз вони використовуються при підготовці чергових томів «Atlas Florae Europaea», «Екофлори України».
Колекції гербарію використовуються при підготовці дисертаційних робіт співробітниками кафедри ботаніки ЧНУ та інших ботанічних установ України. Зокрема за останні 10 років на основі та з використанням матеріалів гербарію захищено докторські дисертації:
- «Родина Caryophyllaceae Juss. у флорі України: систематика, географія, історія розвитку» (автор Федорончук М.М. (Інститут ботаніки НАН України), захищена у 2006 р.);
- «Флора Чивчино-Гринявських гір (Українські Карпати)» (автор Чорней І.І., захищена у 2009 р.);
- «Родина Cyperaceae Juss. флори України: систематика, фітогеографія, еколого-морфологічна диференціація та охорона» (автор Данилик І.М. (Інститут екології Карпат НАН України), захищена у 2014 р.);
          кандидатські дисертації:
- «Флора Чивчинських гір (Українські Карпати) її аналіз, созологічна характеристика й охорона»  (автор Величко М.В., захищена у 2006 р.);
- «Раритетний компонент флори Буковинського Прикарпаття, його аналіз та охорона» (автор Токарюк А.І., захищена у 2006 р.);
- «Флора Хотинської височини (Прут-Дністровське межиріччя) – її аналіз, порівняльна характеристика й охорона» (автор Никирса Т.Д., захищена у 2007 р.);
- «Рід Linum L. У флорі України» (автор Оптасюк О.М. (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України) захищена у 2007 р.);
- «Рід Festuca L. (Poaceae) у флорі Західних регіонів України» (автор Беднарська І.О. (Інститут екології Карпат НАН України), захищена у 2007 р.);
- «Рід Euphrasia L. (Orobanchaceae Vent.) у флорі України: систематика і хорологія» (автор Перегрим О.М. (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України), захищена у 2009 р.);
- «Родина Juncaceae Juss. у флорі України (критико-таксономічний аналіз)» (автор Ольшанський І.Г. (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України), захищена у 2010 р.);
- «Папоротеподібні флори України: хорологія, ценологія, охорона» (автор Безсмертна О.О. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), захищена у 2012 р.);
- «Особливості будови пагона видів роду Aconitum L. (Ranunculaceae Juss.) Східних Карпат» (автор Новіков А.В. (Державний природознавчий музей НАН України), захищена у 2012 р.);
- «Fritillaria montana Hoppe в Україні – поширення, стан популяцій, охорона» (автор Каземірська М.А., захищена у 2013 р.);
- «Рід Campanula L. у флорі України» (автор Дремлюга Н.Г. (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України), захищена у 2013 р.);
- «Півники сибірські (Iris sibirica L.) в Україні (хорологія, популяції, еколого-ценотичні особливості та охорона)» (автор Подорожний Д.С. (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України), захищена у 2013 р.);
- «Carex pauciflora Lightf. і C. dioica L. (Cyperaceae) в Україні: хорологія, фенологія, популяційна структура та збереження» (автор Сосновська С.В. (Інститут екології Карпат НАН України), захищена у 2014 р.).
На основі матеріалів гербарію виконувались і виконуються кафедральні, держбюджетні та госпдоговірні науково-дослідні теми кафедри ботаніки, лісового і садово-паркового господарства ЧНУ.

Держбюджетні теми:
• Розробка наукових основ формування трансзональних екомереж, як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі (2004-2006 р.р.).
• Розробка і впровадження методики ідентифікації ключових ботанічних територій в регіоні Українських Карпат (на прикладі Буковини) (2007-2008 р.р.).
• Біотопічна диференціація карбонатних утворень Буковини, їх созологічне значення, завдання охорони й оптимізації використання (2009-2010 р.р.).
• Розробка методології функціонування Центру штучного розведення рідкісних і зникаючих видів рослин (2011-2012 р.р.).
• Організація моніторингу сучасних тенденцій динаміки раритетної флори і фауни Буковини у зв’язку зі змінами клімату з використанням ГІС-технологій (2013-2014 р.р.).


Госпдоговірні теми:
• Підготовка матеріалів до проекту створення Черемошського національного природного парку (І етап) (2006 р.).
• Інвазійний потенціал видів адвентивних рослин та інвазіабельність рослинних угруповань Буковинського Передкарпаття (2007-2009 р.).
• Созологічна характеристика біорізноманіття територій, перспективних для створення транскордонних україно-румунських резерватів (2007 р.).
• Підготовка матеріалів до проекту створення Черемоського національного природного парку (ІІ етап) (2007-2009 р.р.).
• Підготовка матеріалів до проекту створення національного природного парку «Верховинський» (ІІ етап) (2007-2009 р.р.).
• Науково-експертне, правове та фінансово-економічне обгрунтування створення центрів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин (2008 р.).
• Проведення оцінки стану популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України в межах лучних екосистем з метою подальшого їх заповідання (2009 р.).
• Організація моніторингу за станом фіторізноманіття лучних екосистем в межах заповідних об’єктів Передкарпаття і Карпат (2010 р.).

Слід відзначити, що результати досліджень які виконувались з використанням колекцій гербарію мають вагоме практичне значення – вони лягли в основу наукових обґрунтувань і матеріалів для створення національних природних парків «Черемоський» (2009), «Верховинський» (2010) і «Хотинський» (2010). В результаті функціонування зазначених національних природних парків створено понад 200 нових робочих місць у регіоні.
У 2012-2014 роках колекції гербарію Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича були задіяні у виконанні проекту «Оцифрування типових зразків з гербаріїв заходу України», який виконувався за фінансової підтримки Фонду Ендрю Меллона (The Andrew W. Mellon Foundation (USA)) в рамках проекту Глобальної ботанічної ініціативи (Global Plant Initiative). Зазначений фонд є міжнародним партнерством гербаріїв, що працюють разом над створенням скоординованої інформаційної бази даних і зображень рослин світової флори для наукових потреб («Plants Database»). В результаті участі в реалізації цього проекту впорядковано, оцифровано і занесено до світової бази даних типові гербарні зразки з фондів гербарію ЧНУ.
Колекції гербарію активно використовуються у навчальному процесі при підготовці курсових, дипломних та магістерських робіт, проведенні занять з систематики рослин та інших ботанічних дисциплін.

лектотип
Література:
Бузунова И.О., Красовская Л.С. Поездка на ближний Запад // Гербарный пресс. – 1997. – № 1. – С. 8.
Чорней І.І. Гербарій Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича // Гербарії України. – Київ: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 1995. – С. 68-69.
Чорней І., Волуца О. Гербарій Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича // Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum / Редактор-укладач к.б.н. Н.М. Шиян. – Київ, 2011. – С. 346–350.
Index Herbariorum. Part I. The Herbaria of the World. Ed.9. (Editors: Patricia K. Holmgren, Noel. H. Holmgren, Lisa C. Barnett). – Bronx; New York, 1990. – P. 329.

Гербарій ЧНУ