Наукова школа

«Вивчення і збереження біорізноманіття Буковини»

Коротка історична довідка
 Заснування школи пов’язано з іменами австрійських ботаніків Франца Гербіха та Жозефа-Арміна Кнаппа, які в середині 19 століття започаткували флористичні дослідження на території Буковини, що завершились публікацією фундаментальних флористичних зведень – «Flora der Bukovina» (Herbich, 1859) та «Die bischer bekannten Pflanzen Galiciens und der Bucovina» (Knapp, 1872). Тут описано низку нових для науки видів рослин, ці публікації не втратили актуальності і донині, постійно цитуються та слугують основою для моніторингу флори регіону.

 Із заснуванням Чернівецького університету флористичні дослідження на теренах Буковини продовжили професори-ботаніки університету Е. Тангль, К. Рудольф, О. Порш, К. Гормузакі. Разом з тим вони започаткували систематичні та фітогеографічні дослідження. Слід відзначити, що Е. Тангль зробив відкриття світового рівня – він першим описав такі клітинні структури як плазмоде́сми – цитоплазматичні тяжі, вистелені плазматичною мембраною, що пронизують клітинні стінки сусідніх рослинних клітин, сполучаючи їх між собою і таким чином забезпечують функціонування рослинного організму як цілісної структури.

 Згодом у румунський період естафету досліджень фітобіоти Буковини підхопив професор М. Гушуляк, який разом з своїми учнями і співробітниками – Е. Цопою, Т. Штефуряком, І. Тарнавскі та ін., продовжували систематичні, флористичні, фітогеографічні дослідження. Разом з тим вони започаткували вивчення рослинності регіону із застосуванням найсучаснішої методології (метод Браун-Бланке). Слід зазначити, що професор М. Гушуляк у 1921 році був ініціатором створення перших заповідних об’єктів на Буковині.

 У післявоєнний період та у другій половині 20 ст. колектив кафедри ботаніки під керівництвом професора І.В. Артемчука за активної участі доцентів З.Н. Горохової, Т.І. Солодкової, І.В. Вайнагія, В.І. Стефаника, М.К. Якимчука продовжував флористичні та фітогеографічні дослідження, почалось ґрунтовне вивчення лучної і лісової рослинності Буковини та Карпатського регіону на основі домінантної класифікації рослинності. Пріоритетного значення набули природоохоронні (фітосозологічні) дослідження, за результатами яких створено низку заповідних об’єктів у регіоні. Слід зазначити, що професор І.В. Артемчук описав 11 нових для науки видів рослин, а В.І. Стефаник одним з перших в України почав застосовувати каріологічні дослідження в систематиці (рід Leontodon). І.В. Вайнагій удосконалив методику вивчення насіннєвої продуктивності квіткових рослин (1974). Результати узагальнено в монографіях «Ліси Радянської Буковини» (1970), «Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій» (1980), «Определитель высших растений Украины» (1980).

 У другій половині та в кінці 20 століття під керівництвом професора Б.К. Термени почалось вивчення дендрофлори Буковини, його стараннями у ботанічному саду та на кафедрі ботаніки сформувалась науковий напрямок з інтродукції рослин (збереження біорізноманіття ex situ), зокрема, математичного моделювання адаптаційних здатностей деревних рослин, розроблено математичні моделі для прогнозування успішності інтродукції перспективних видів рослин (роботи проводили у тісній співпраці з науковцями Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (Київ), які розробляли математичне забезпечення великих систем широкого призначення та програм для систем проектування й моделювання, медичних і біологічних процесів), продовжувались дослідження фітосозологічного характеру. У наукових дослідженнях з цього напрямку брали і беруть активну участь  В.О. Гаврилюк, О.І. Турлай, Г.В. Бацура, О.М. Ванзар, С.Г. Літвіненко. Результати узагальнено в монографіях «Конспект флори Північної Буковини» (1992), «Atlas florae Europaeae» (1983; 1986), «Біоекологічні аспекти прогнозування інтродукції деревних рослин» (1998), «Судинні рослини флори Чернівецької області, які підлягають охороні. Атлас-довідник» (1999).

 В останні роки лідером наукової школи є професор І.І. Чорней, який разом з своїми співробітниками та учнями розвивають такі напрямки наукових досліджень як флористика, фітосозологія, популяційна біологія рослин та фітосоціологія.

 З 1990 року налагоджено і продовжується активна співпраця із зоологами, результатом якої є низка спільних публікацій, участь у кількох міжнародних та національних проектах, створення заповідних об’єктів загальнодержавного рівня. З метою налагодження тісної співпраці і залучення фахівців різних спеціальностей та громадськості для розв’язання проблем вивчення і збереження біорізноманіття створено громадську екологічну організацію Буковинське товариство природодослідників в рамках якої реалізовано кілька природоохоронних проектів.