Унікальні об’єкти фіторізноманіття Буковини

Опубліковано: Никирса Тетяна Дмитрівна, 22.05.2020

Організація Об'єднаних Націй оголосила 22 травня Міжнародним днем біорізноманіття з метою підвищення розуміння та обізнаності людства з питаннями біорізноманіття. Цю дату було обрано у зв’язку з тим, що 22 травня 1992 року на генеральній асамблеї ООН з проблем глобальної екології було прийнято Конвенцію про біологічне різноманіття. Україна є однією із сторін Конвенції і ратифікувала її у 1994 році. Кожного року День біорізноманіття має свою тему, що обирається секретаріатом Конвенції. Цьогорічною темою є гасло «НАШІ РІШЕННЯ - В ПРИРОДІ».

БІОРІЗНОМАНІТТЯ – ЦЕ:

• різноманітність видів, що населяють нашу планету (тварин, рослин, грибів, водоростей, бактерій, вірусів і т.д.);
• різноманітність представників одного виду за розміром, формою, кольором і т.д. (що зумовлено генетичним різноманіттям);
• різноманітність типів екосистем, тобто різних середовищ існування, оселищ (боліт, лісів, лук, водойм, коралових рифів і т.д.), видів, що мешкають там, а також способів їх взаємодії.

Іншими словами, біорізноманіття скрізь оточує нас, і ми самі є його частиною. Його складно визначити кількісно, оскільки існує безліч мікроскопічних організмів і видів, що живуть приховано або просто ще не відкритих, не відомих науці. На сьогодні в світі зареєстровано приблизно 2,0 млн. видів живих істот, але це лише верхівка айсберга. Від втрати, деградації біорізноманіття страждає і людина як частина біорізноманіття.
Міжнародний союз охорони природи (МСОП) виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:

• Втрата та фрагментація природного середовища.
• Конкуренція з боку інвазивних (чужорідних) видів.
• Забруднення навколишнього середовища.
• Глобальні кліматичні зміни.
• Опустелювання.
• Зростання населення і надмірний рівень споживання.
• Нераціональне (виснажливе) використання природних ресурсів.

Більшість з цих факторів є результатом діяльності людей.

Центр збереження біорізноманіття, який функціонує при кафедрі ботаніки, лісового і садово-паркового господарства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, започатковує серію матеріалів про унікальні, найцінніші об’єкти біорізноманіття Буковини і Карпатського регіону загалом за збереження яких ми відповідаємо пред світовою спільнотою.

Чорнянка карпатська
(Nigritella carpatica (Zapal.) Teppner, Klein et Zagulski)

Одна з найрідкісніших орхідей світової флори, східнокарпатський реліктовий ендемік, занесений до Червоної книги України, рекомендований для включення до Світового Червоного списку МСОП.
У світі цей вид відомий з семи місцезнаходжень. Одне з них на території Румунії, поблизу українського кордону, де його виявив в кінці 19 століття польський ботанік Хуго Запалович. Сучасний стан цієї популяції невідомий. Шість місцезнаходжень розташовані в Україні у верхів’ях Білого Черемошу. Одне з них – в Івано-Франківській області, п’ять – у Чернівецькій, в долині річки Сарата і на перевалі Джогуль. Існування популяцій цього виду залежить від збереження лучних оселищ, у складі яких він трапляється.

БАГАТОВИДОВІ ОСТЕПНЕНІ ЛУКИ НА КАРБОНАТОВМІСНОМУ СУБСТРАТІ

Це унікальні за рівнем видового багатства лучні угруповання виявлені співробітниками кафедри ботаніки ЧНУ в околицях села Спаська Сторожинецького району. Це найбагатші у світі лучні угруповання за кількістю видів на одиницю площі. На ділянці площею 9 м² (3×3 м) тут виявлено 90 видів судинних рослин, а на ділянці площею 16 м² (4×4 м) – 119 видів. Такого типу угруповання включені до Європейської природоохоронної мережі NATURA 2000. Їх існування залежить від режиму використання – необхідне регулярне викошування. Співробітники кафедри ботаніки разом з чеськими колегами з університету Масарика (м. Брно) здійснюють моніторинг за станом цих угруповань і розробляють заходи їх підтримання і збереження.