Наукова школа

«Вивчення і збереження біорізноманіття Буковини»

За результатами тривалих багаторічних досліджень кількох поколінь ботаніків:

• сформовано Гербарій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який володіє унікальними науковими та історичними колекціями регіонального і загальнодержавного значення, поєднуючи функції фундаментальних та прикладних наукових досліджень з безпосереднім збереженням колекцій. Колекції Гербарію містять інформацію про таксономічний склад, історію розвитку, трансформацію флор, фіторесурси, географічне поширення, еколого-ценотичну приуроченість видів, які ростуть на Буковині, в регіоні Українських Карпат та на території прилеглих областей. Гербарій має не тільки наукове значення, а й велику культурну цінність, оскільки створення, дбайливе зберігання та активне використання великих гербарних колекцій є свідоцтвом високого рівня науки і культури регіону. Гербарій ЧНУ зараз є одним з найбільших в Україні і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1241 внесений до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання;
• сформовано колекції Дендрарію ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2002 року № 447 внесений до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання;

За останні 20 років діяльності школи:

• проведено критичний аналіз таксономічного складу флори Буковини та одного з регіонів Українських Карпат – Чивчино-Гринявських гір;
• уточнено таксономічний склад ендеміків флори Українських Карпат за результатами номенклатурно-таксономічної та ботаніко-географічної оцінки цієї групи рослин;
• розроблено нову схему флористичного районування Українських Карпат;
• уточнено та доповнено таксономічний склад раритетної фракції флори Буковини;
• досліджено інвазійний потенціал видів адвентивних рослин та встановлено інвазіабельність рослинних угруповань Буковинського Передкарпаття;
• для картування раритетних видів рослин і тварин в регіоні застосовано європейську методологію, яка використовується при підготовці «Atlas Florae Europaea». Згенералізовані на основі ГІС-технологій багатошарові карти раритетного біорізноманіття Чернівецької області і трьох національних природних парків, які представляють собою програмний продукт, сформований в середовищі MapInfo, що адаптований для накопичення, аналізу та представлення відомостей з гербарних і зоологічних колекцій, літературних джерел, даних польових досліджень. Використання алгоритму створення тематичних карт на основі наявної бази даних дозволило виявити на території області і кожного національного природного парку ділянки з високим видовим насиченням раритетних видів – «гарячі точки» біорізноманіття.
• вперше в Україні на регіональному (Чернівецька область) та локальному (національні природні парки) рівнях з використанням спеціальної методології картування видів, яка адаптована для ведення регіонального моніторингу, створено електронні багатошарові карти та сформовано базу даних про поширення в регіоні раритетних видів рослин і тварин. Формування бази даних й електронних карт забезпечує уніфікацію та автоматизацію моніторингу за станом раритетного біорізноманіття в регіоні загалом і кожному національному парку зокрема, створює можливість накопичення великих обсягів інформації про біорізноманіття конкретних територій та представлення її у зручному для аналізу й використання вигляді. Накопичена таким чином інформація про раритетні види сприяє ефективнішому здійсненню заходів зі збереження флористичного і фауністичного різноманіття в регіоні, вона необхідна при організації екологічного менеджменту природоохоронних територій;
• створено фітоценотеку та електронну базу даних геоботанічних описів з території Буковини та прилеглих територій, що містить інформацію майже за 100 річний період вивчення рослинності регіону;
• на основі індуктивного підходу з використанням сучасних кількісних методів фітосоціологічних досліджень розроблено класифікацію лучної рослинності Буковини сумісну з європейською синтаксономічною концепцією;
• у Буковинському Передкарпатті виявлено лучні угруповання найбагатші у світі за кількістю видів на одиницю площі – 119 видів судинних рослин на 16 м² і 90 видів на 9 м²;
• використання методики синфітоіндикації, ординаційного аналізу дозволило отримати якісно нову інформацію щодо умов існування лучних екосистем, оцінки нелінійних залежностей між змінами показників екофакторів, зокрема, вичленити роль кліматичної складової. Водночас такий аналіз засвідчив, що опосередкований вплив клімату через зміну гідротермічного режиму ґрунтів та їх хімічних властивостей набагато сильніший, ніж прямий. Тому доведено, що кліматичні зміни слід розглядати як тригерний механізм, що викликає ланцюгову реакцію, результати якої зумовлені кумулятивною дією різних факторів;
• удосконалено та автоматизовано методику розрахунку фітоіндикаційних показників для судинних рослин та рослинних угруповань на основі екошкал Я.П.Дідуха (2011);
• запропоновано нові методичні підходи щодо встановлення ступеня синантропізації орнітофауни, а також визначення значущості видів у населенні птахів, які набули широкого практичного застосування;
• розроблено новий методичний підхід у вивченні адаптаційних здатностей деревних рослин за допомогою математичного моделювання та побудовано багатофакторні моделі адаптаційних здатностей понад 200 інтродуцентів.

Захищено 10 кандидатський дисертацій, 1 докторська дисертація, підготовлено до захисту 1 докторську дисертацію і 1 кандидатську дисертацію.