Про кафедру

Про кафедру

 

 

 

Історія кафедри

Хімією в Чернівецькому університеті вчені займались з 1875 року. Керівником хімічної лабораторії був приват-доцент Празького університету Ріхард Прібрам. З 1879 року Р. Прібрам – ординарний професор університету і незмінний керівник хімічної лабораторії протягом 25 років. У 1919 році, коли Чернівці ввійшли до складу Румунії, на науковому факультеті відкрито дві кафедри (інститути) – неорганічної і аналітичної хімії та органічної хімії.

 

Якісно новий період в історії розвитку хімії на Буковині почи­нається після розпорядження румунського уряду про утворення на базі діючого в Чернівецькому університеті хімічного інституту (за сучасним визначенням кафедри) неорганічної хімії. Ця подія відбу­лась у 1923 році .

 

Дев'ятнадцять років кафедрою неорганічної хімії (а з 1926 року за сумісництвом і кафедрою органічної хімії) завідував відомий учений доктор фізичних наук, професор хімії Костяну Ніколає Дмитрович. У 1924 - 1925 роках він одночасно виконував і обов'язки декана науково - природничого факультету університету, куди входив підрозділ хімії. Професор Костяну був відомим ученим, досвідченим педагогом, і людиною з широким світоглядом, і талановитим організатором наукової та навчальної роботи. Він учився в Бухарестському і Сорбонському університетах. Доктора фізики отримав у Франції, а зван­ня професора хімії йому присвоєно у Чернівецькому університеті.

Його наукові інтереси стосувались багатьох проблем хімії, в тому числі й написання підручників і посібників. У 1923 - 1924 роках ним написані посібники: "Курс неорганічної хімії", "Курс органіч­ної хімії" та три монографії: "Штучні каучуки", "Використання аро­матичних вуглеводнів", "Індустрія лаків". Разом із співробітниками кафедри опублікував ще п'ять наукових праць. Працівниками кафе­дри в цей час опубліковано ще 16 наукових праць.

У 1923 - 1924 н. р. на кафедрі неорганічної хімії, крім завідува­ча, працювало ще 8 співробітників. Як і в австрійський період, кож­ний із співробітників працював над власною науковою тематикою. Єдиного наукового напрямку (наукової школи) на кафедрі не було. Так, доктор Ф.Шварц займався проблемами азотної кислоти, Ганна Душер - одержанням чистих речовин, Герман Кон - синтезом та вивченням властивостей меркаптанів, Йосип Штернлут досліджу­вав сполуки фосфору, Олександр Ліспер вивчав властивості магнію та його сполук, А.Шмідт займався кетонами, а І.Кукулеску - одер­жанням та властивостями галогенідів цинку.

На початок 1925 року на кафедрі працюють три доктори наук, чотири асистенти, два лаборанти і два працівники допоміжного пер­соналу. У 1926 - 1927 навчальному році на кафедрі уже 14 співро­бітників. Кафедра росла і розширювалась, зростали і завдання, які покладались на неї: читання курсів з неорганічної, аналітичної, органічної, фізичної та початкової хімії, а також з кристалографії, мінералогії, геології та петрографії.

У зв'язку зі збільшенням обсягу робіт, які виконувала кафедра, у 1926 році її поділяють на кафедру органічної та кафедру неорга­нічної хімії .

За рік до прилучення Буковини до Радянської України (1939) на кафедрі неорганічної хімії працювало 5 докторів, з них один професор і троє працівників до­поміжного персоналу.

Після воз'єднання Буковини з Радянською Україною (1940) колишній Чернівецький університет, який носив ім'я румунського короля Карла II, з румунською мовою викладання реорганізовуєть­ся у Чернівецький державний університет з українською мовою вик­ладання..На початку хімічний факультет мав дві кафедри - неорганіч­ної й аналітичної хімії. Йшов швидкий процес становлення і розбу­дови факультету. Уже через два місяці, після притоку кадрів, на фа­культеті було чотири кафедри: неорганічної, загальної, органічної й аналітичної хімії.

На час свого заснування кафедри не були належно укомплек­товані, тому їх склад і керівництво постійно змінювались. Більшість викладачів прийшли на факультет з різних куточків України, оскі­льки своїх буковинських кадрів майже не було. Доступ до навчання для українців був обмежений, а викладачі-румуни, як уже згадува­лося, виїхали.

Першим виконуючим обов'язки декана факультету у 1940 році став Ф.Ф. Северин, який працював у Чернівецькому університеті з 1919 року. Одночасно він був асистентом кафедри неорганічної та аналітичної хімії. Нова влада до кадрів Чернівецького королівсь­кого університету ставилась з певною недовірою. Уже через місяць обов'язки декана хімічного факультету було покладено на старшого викладача кафедри загальної хімії М.У. Сердюка, який приїхав до Чернівців з Радянської України. Першим завідувачем кафедри органічної хімії у 1940- 1941 роках, а потім кафедри загальної хімії, був доцент Водатурський Г.А. Деякий час кафедрою органічної хімії завідував доцент Пономаренко O.A., який прибув до Чернівців з Харківського університету. Завідувачем та доцентом кафедри неорганічної хімії (з жовтня 1940 р.) було призначено С.Т. Орловсь­кого. Кафедрою аналітичної хімії у цей час завідував доцент Гришин Федір Іванович, який одночасно виконував обов'язки прорек­тора з навчальної та наукової роботи.

Навчання в університеті у 1940 році розпочато з першого жовтня. На перший курс хімічного факультету за планом мали прийняли 60 студентів, а зараховано було66.Період напередодні Великої Вітчизняної війни не дозволив піднестись ЧДУ, і хімічному факультету зокрема, до рівня передо­вих вузів країни. Це був період формування і росту хімічного фа­культету й одночасно його кінець, бо наближалась війна. Частина студентів Чернівецького університету переїхала у віддалені райони Радянського Союзу і там продовжувала навчатись, а інші, ті, що за­лишились живими, закінчували навчання уже у післявоєнні роки, коли була відновлена радянська влада на Буковині. Під час другої окупації Буковини королівською Румунією (1941 - 1944) Чернівець­кий університет був реформований у політехнікум.

В 1940 році, коли Північна Буковина була включена до складу СРСР, було відкрито хімічний факультет, на якому було 4 кафедри, в тому числі і неорганічної хімії. Після війни першим завідувачем кафедри був доц. Грицют С.Д. (1944-1945). Його змінили доц. Сафранков Н.Х. (1945-1949), а потім визначний вчений проф. Памфілов А.В. (1949-1955). В 1955-1956 рр. кафедрою завідував проф. О.О. Морозов, якого змінив молодий кандидат хімічних наук, згодом (1972) професор, доктор хімічних наук Білоцький Д.П. (1956-1988). Саме під його тривалим керівництвом був остаточно сформований науковий напрямок кафедри, почалась підготовка кандидатів наук, захищались докторські дисертації. Після його виходу на пенсію завідувачем було обрано вихованця кафедри, колишнього доцента, а тоді щойно затвердженого доктора хімічних наук, професора Панчука О.Е. (1988-2007). За цей час на кафедрі було захищено 3 докторських дисертації та декілька кандидатських. З 2007 по 2015 року кафедру очолював доктор хімічних наук, професор П.М. Фочук. З вересня 2015 року виконуючою обов'язків завідуючого кафедрою є доцент, к.х.н. Іваніцька Валентина Григорівна