Новини
Пам'яті учителя
Опубліковано: Адміністратор ХіЕХП, 28.02.2023
На 28 лютого 2023 припала річниця відходу в інші світи доктора хімічних наук, професора Панчука Олега Ельпідефоровича. Кажуть «незамінних людей немає». Але якщо осягнути все зроблене на науковій та освітянській ниві цією неординарною особистістю, то стане зрозумілою багато в чому його унікальність.
Ще зовсім недавно ми готувалися відзначати 90-річчя Олега Ельпідефоровича 17 липня 2022 року, але звістку про підле вторгнення російської армади він зміг пережити лише протягом чотирьох днів. Про ЗЛО для України від російського імперіалізму відомий патріот Панчук О.Е. пророче застерігав у своїй книзі «Спогади свідка епохи», яку випустив у світ за рік до цієї трагедії.
Місто встигло визнати Олега Ельпідефоровича Почесним громадянином Чернівців. Його роль у суспільному житті Чернівців, Буковини, України вимагає окремого розгляду і глибокої вдячності. Ми ж зосередимось на переліках-штрихах вкладу нашого Учителя в розвиток кафедри неорганічної хімії, хімічного факультету, Чернівецького Університету, за що він і отримав звання Почесного професора ЧНУ.
Біля семи десятків років наш Шеф (як ми його називали) пасіонарно виконував дві нерозривні місії: Педагога і Науковця. Усі студенти, яким пощастило слухати його лекції із загальної та неорганічної хімії чи спецкурсів, захоплювались не лише ерудицією, а й умінням подати складний матеріал цікаво, образно і дохідливо. Під його керівництвом кафедра однією з перших на хімфаці та й в Університеті стандартизувала методику викладу нового матеріалу та перевірки рівня його засвоєння студентами, що з часом полегшило перехід на Болонську систему освіти.
У кризові дев’яності роки, перебуваючи на посаді декана (1989–1997 рр.), Олега Ельпідефорович намагався зберегти та оновити притаманний хімічному факультету евристичний дух. Людина взірцевої скромності, він часто підкреслював, що кращі наукові традиції запозичив у своїх учителів та старших колег (Памфілова А.В., Домбровського А.В, Пилюгіна Г.Т., Білоцького Д.П. і ін..), чим викликáв глибоку повагу в оточення.
Про вимогливість і принциповість Панчука як викладача, завідувача кафедри і декана ходили легенди, але більшість випускників згадують це із вдячністю та мали за приклад у своїй освітянській роботі. Його шанували за невтомну працю, енергію, порядність, високу вимогливість до себе, доброту та відданість справі. Разом з тим, у нього був дар на практиці сповідувати принципи демократії у спілкуванні як із колегами, так і студентами. Скільком десяткам студенів, курсовиків, дипломників та співробітників Олег Ельпідефорович посприяв у можливості стажування у провідних наукових лабораторіях Талліна, Відня, Майнца, Лінца, Праги, Страсбурга! Така співпраця давала можливість публікувати результати досліджень, отриманих на передовому обладнанні, у рейтингових фахових виданнях.
Свідченням визнання наукового авторитету кафедри і її завідувача є і проведення наукових досліджень на кафедральних установках студентами та науковцями з інших вузів (Московський держуніверситет, Таллінський політехнічний інститут, Інститут фізики Карлового університету м. Прага і ін.).
Учений енциклопедичних знань, володіючи основними європейськими мовами, Панчук О.Е. приймав активну участь у міжнародних наукових симпозіумах та конференціях. Список наукових інтересів Олега Ельпідефоровича вражав навіть зарубіжних колег: електрохімія, фізико-хімічний аналіз, фазові рівноваги, сегрегація та дифузія домішок в напівпровідниках, радіометрія, високотемпературна електропровідність кристалів на основі кадмій телуриду, комп’ютерне моделювання спектру власних та домішкових точкових дефектів та ін. Під його керівництвом проведено системні дослідження закономірностей спрямованого легування напівпровідників типу А2В6 домішками усіх семи груп Періодичної системи. Високий індекс цитувань робіт у співавторстві з Панчуком вносив вагомий вклад у рейтинг Чернівецького університету багато років поспіль.
Спілкування шефа із зарубіжними науковцями також плідно збагачувало кафедральний банк новим інструментарієм в рамках отриманих грантів на виконання престижних міжнародних наукових проектів.
Сухі цифри наукового доробку (понад 450 публікацій, з них 57 у високорейтингових журналах (за даними SCOPUS), участь у понад сотні конференцій та симпозіумів) опосередковано ілюструють його наукову діяльність. Під керівництвом Олега Ельпідефоровича та за його активної підтримки, наукових консультацій і обговорень захищено 12 кандидатських і 4 докторські дисертації з проблем хімії напівпровідників.
Учні та колеги
