Діти Донеччини екологічними стежками рідної України

Опубліковано: Зароченцева Оксана Дмитрівна, 04.09.2018

20-22 серпня 2018 Буковина приймала дітей сходу України. В розрізі програми «Діти Донеччини екологічними стежками рідної України», започаткованої Донецькою ОДА та реалізованої Всеукраїнською Екологічною лігою, до нас завітали діти віком 9-13 років, які наразі мешкають у м. Волноваха, смт.Желанне та смт. Очеретино (Ясинуватського району Донецької області). Приймаючою стороною у м. Чернівці виступила кафедра екології та біомоніторингу ІБХБ ЧНУ ім. Ю. Федьковича (в особі доцента кафедри. Голови Чернівецької ОО ВЕЛ Морозової Т.В.).

В рамках візиту діти ознайомилися з історією нашого краю, побували на екскурсії по Чернівцях, у Чернівецькому національному університеті, ботанічному саду, відвідали краєзнавчий музей та музей архітектури та побуту.

Діти відвідали Хотинську фортецю – в минулому одна із найбільших військових форпостів Османської імперії, могутній захист українських земель. Тут відбувались великі історичні битви. За фортецю боролись князі та імперії, під її стінами гинули тисячі воїнів. Та війни і правителі все одно залишились в історії. А Хотинська фортеця – і досі одна із найгарніших архітектурних пам’яток України. Хотинська фортеця – одна з найяскравіших історичних та архітектурних пам’яток України.

Здійснили незабутню подорож Хотинським національним природним парком. Діти пройшли екологічною стежкою «Поливаний яр». Спустилися до Дністра, де (незважаючи на зливу) на воді їх пригостили гарячим чаєм та смачним свіжим медом із різнотрав’я та надали драйвовості поїздці за рахунок того, що покатали дітей на катері по Дністру, показавши прекрасні краєвиди, які відкривалися з середини річки. На території парку зафіксовано також чорного лелеку, якого діти побачили на власні очі.

Також діти відвідали Вижницький національний природний парк, де піднялись екологічною стежкою на гору Стіжок. Крім того, незабутні враження та емоції залишилися у дітей від підняття на перевал Німчич та відвідування Буковинських водоспадів.

Діти поїхали від нас натхненними, їх переповнювали емоції, майже кожен із них висловлював бажання залишитися ще на кілька днів. Діти були зачаровані краєвидами, природою та архітектурою нашого краю. Ми дуже раді, що хоча б на кілька днів ці діти могли трохи побути щасливими і повністю забути і залишити свої страхи та переживання (оскільки приїхали вони до нас стривожені). Цікавим виявилося те, що у день від’їзду дітям майже не телефонували батьки та бабусі, на противагу першому дню (безкінечні телефонні дзвінки «у тебе все добре??», «тебе не ображають?», «що ви робите?», «все у порядку?», «що ви їсте?»….)