Екологи доторкнулись до життя та творчості Ірини Вільде

Опубліковано: Зароченцева Оксана Дмитрівна, 26.04.2016

«У моїй стороні сонце ходить босоніж,
оперезане бабиним літом,
з червоною калиною у русявій голівці.
У моїй стороні…
Ім’я моєї батьківщини — Буковина»
Ірина Вільде

У п’ятницю  22 квітня о 19.00 у лекційній залі гуртожитку №3 Чернівецького національного університету зібрались екологи ЧНУ та Національного транспортного університету. Останні приїхали з Києва на запрошення кафедри екології та біомоніторингу на студентську наукову конференцію, присвячену дню Землі. По завершенні конференції, в гуртожитку, де посилилися гості, відбувся вечір, який, сподіваємося,  надовго залишиться в серцях як організаторів, так і всіх присутніх. Йшлося не про екологічні проблеми, і навіть не про нові напрями екобіотехнології, а про видатну письменницю – яка народилися в Чернівцях, творчість якої  стала самобутнім явищем української літератури – Ірину Вільде.

Ірина Вільде народилася навесні, коли вітер  здіймав у повітря біло-рожеві пелюстки і час-від-часу косі грозові дощі барабанили по вікнах і дахах. Може саме неспокійна бурхлива  природа місяця її народження зумовила вибір юною Дариною Макогон псевдоніма «Vilde», який  в перекладі з німецької означає «дика, бурхлива».

На сцені в ролі Ірини Вільде студентка Кушнір Наталя. Чудово підібрано образ виконавиці головної ролі. На столі друкарська машинка … Задумливі очі спрямовані в бік, посмішка ледь торкає губи, вона немов знаходиться наодинці зі своїми думками. Згадує дитинство, насамперед батьків, яким у великій мірі завдячує тому, що стала письменницею.

Дмитро Макогон – батько письменниці  боровся з владою проти румунізації українців. Схвильовано і щиро відтворив цей світлий і героїчний образ студент Андрій Німіжан.В його виконанні звучали вірші поета та письменника, пронизані ідеєю боротьби українського народу за незалежність.

Буковинка Адольфіна Янушевська, мати Ірини Вільде, також відіграла важливу роль в становленні творчого кредо своєї доньки. До сліз зачепила присутніх на вечорі пісня «Мама» у виконанні студента п’ятого курсу Ігоря Бойчука. Він же автор слів і музики.

Студентки Ярина Фіголь і Руслана Хомин зіграли сценку з роману «Сестри Річинські» – діалог Ольги та Слави, які за дорученням мами, несуть насіння квітів (купчиків) до сестри Катрусі. Хоча у виконавців ролі не було належного вбрання, вони майстерно відтворили стиль одягу тих часів, використавши звичайні штори. Дівчати зіграли дуже природно. Можливо тому, що тема кохання досить близька їхньому серцю. І рум’янець на обличчях дівчат з’являвся невимушено саме в потрібну хвилину.

Ведучі вечора Карина Федорченко, Анастасія Семенюк та Антоніна Грибовська розповіли про лаконізм, яскраві деталі, багатство мови таких творів письменниці як «Метелики на шпильках», «Химерне серце», «Б’є восьма», «Повнолітні діти», «Щастя», «Ти», «Маленька господиня великого дому», «Одного весняного вечора», «Дух часу», «Піаніст», «Врятований», «Роман жениться».

У сценарій вечора гармонійно вплелися фрагменти документальних фільмів. Їх чорно-білий формат вдало підсилював відчуття зв’язку з минулим. 

Про стиль життя, манеру писати та відпочинок письменниці з запалом і веселими прикладами розповіла студентка Яна Штефанюк. Ці цікаві деталі стали важливим доповненням енергійного образу нашої землячки. А вислів Ірини Вільде «Не поважаю людей, які обіцяють більше, ніж можуть зробити» змусив замислитись кожного.  

Протягом вечора звучали спогади про життя та творчість Ірини Вільде Дмитра Павличка, Романа Федоріва, Олександра Олеся, Романа Горака та Михайла Івасюка. 

Організатором та натхненником заходу виступала доцент кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ  Москалик Г.Г.

Захід засвідчив, що університет – це не лише лекції, лабораторні та семінари з модульними оцінками, але й духовний розвиток, пізнання нових сторінок культури та історії рідного краю.

Підготувала Руденко С.С.,
завідувач кафедри екології та моніторингу ЧНУ