Мистецький вечір «Образ Божої Матері в іконографії»

Опубліковано: Зароченцева Оксана Дмитрівна, 28.02.2012

До Її ікони в час молитви,
згрішних, хто не припадав,
як новобранець перед боєм,
Хто порятунку не волав?

З цих віршованих рядків 28 лютого у приміщенні Художнього музею розпочався мистецький вечір « Образ Божої Матері в іконографії», організований студентами та викладачами теологічного відділення філософсько-теологічного факультету і кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету.

До присутніх звернувся протоієрей, настоятель церкви Трьох Святителів, завідувач богословського відділення отець Микола Щербань. Він схвалив бажання студентів провести цю зустріч у другий день Великого посту і благословив її проведення.

Увесь вечір супроводжував хоровий спів студентів теологічного відділення. «Отче наш» (Кедрова), «Богородице діво, радуйся (грецька)»,  «Дев’ята пісня покаянного канону», « Під твою милість»,  «Достойно Є!» - ці видатні твори церковної музики, виконані на бездоганному професійного рівні під диригуванням Ігоря Луцана не могли залишити байдужими жодного з присутніх.  А пісня «Ave Maria» у виконанні Олександра Марчака перенесла всіх у світ вищих сутностей, змусивши забути на 2 години про  речовинну реальність. Відчуття святості доповнювалось і самим виглядом учасників зустрічі: студенти-теологи у церковному вбранні, студенти–екологи у національних строях. 

Протягом вечора студенти розглянули різні аспекти втілення Образу Божої матері в іконографії.

Про технологію створення ікон повідала студентка 3 курсу Надія Марків. Закріплення поволоки (тонкої тканини) на липовій, дубовій або кипарисовій дошці, потім проклеювання її 10-14 шарами левкасу (спеціальної ґрунтовки з суміші алебастру, тваринного клею та льняної олії), шліфування левкасу стеблами хвощу, виконання малюнку темперою, замішаною на яйці, та, нарешті, покриття оліфою – ось  традиційний споконвічний секрет виготовлення ікон.  

Студентка 3 курсу Тетяна Мельник торкнулася питання про відмінність між іконописом та творами живопису. Вона зазначила, що найважливішою умовою для написання ікони вже в давньохристиянські часи була вимога до іконописця «жити в пості та молитвах зі смиренною мудрістю», а також «з превеликою ретельністю писати» ікону. Образи і сюжети ікони строго канонічні, соборні, тобто є плодом багатовікового і навіть більш ніж двохтисячорічного досвіду Православної Церкви. Не тільки зміст іконописного образу строго канонізований і визначений, але і художня мова, якою написана ікона, особлива, умовно-символічна, яка вбирає в себе єдність божественного та історичного. У той час як образи, написані не іконописцями, а художниками на релігійні сюжети, у кращому випадку, є лише ілюстрацією тем і сюжетів Св. Письма.

Студенти 2 курсу Евеліна Жеребецька, Катерина Маковійчук, Олеся Глібка спробували розібратися в особливостях різних типів ікон. Оранта, Одигітрія, Єлеуса, Панахранта, Агіосорітіса … кожний з типів – це особлива постава та жест, а також  канонізований характер взаємодії між Богоматір’ю та Ісусом.

Цікаво та проникливо про чудотворну дію найшанованіших у православній традиції ікон (Вишгородської,  Казанської,  Почаївської, Іверської та Холмської) розповіли учасникам зустрічі  студенти 1 курсу  Йордана Олексюк, Ірина Химич, Ігор Рубаняк, Руслана Білусяк та Петро Олексюк. 
Андрій Андрусевич (4курс), Анатолій Зеленівський (3 курс), Оксана Максимчук (3 курс), Олеся Хреник (2 курс), Алла Кілару (2 курс), Аліна Григоряк (4 курс) та Марина Білокопита (2 курс) дослідили життя і творчість видатних українських іконописців (Йова Конзелевича, Федіра Ааронського, Івана Рутковича,  Федуско, Аліпія Печерського). Подив у всіх учасників зібрання викликали унікальні ікони сучасного майстра Олександа Охапкіна, який нині живе і працює в м.Олександрія Кіровоградської області. Про майстра-іконописця знає вже увесь світ. Залишається, щоб про нього більше довідались його співвітчизники. Студент Андрій Андрусевич окреслив важливу проблему – необхідність посиленого захисту стародавніх ікон від крадіїв та зловмисників. Буквально в січні 2012 року з церкви Вознесіння Господнього у с. Волиці-Деревлянській Буського району на Львівщині була викрадена ікона Богородиці «Одигітрія» Івана Рутковича. А декілька років раніше з  Вижлова (Сколівський р-он Львівської області) була втрачена унікальна ікона цього ж майстра - «Народження Марії».

Співробітники Художнього музею познайомили присутніх з особливостями відтворення образу Божої матері в іконописі Буковини. Вони відзначили орнаментальне обрамлення як важливу рису Буковинської ікони. Під час екскурсії залами музею студенти побачили старовинні ікони на дереві та склі.

На завершення, ведучі вечора третьокурсники Стебницька Ганна та Богдан Климчук задали студентам декілька запитань в рамках розглянутої теми. Приємно, що студенти досить активно відповідали на запитання, але найбільшу кількість вірних відповідей дала студентка 3 курсу Оксана Максимчук, яка була нагороджена букетом білих лілій.