Нові методи польових досліджень на кафедрі агротехнологій та грунтознавства

Опубліковано: Нікорич Володимир Андрійович, 05.04.2019

Протягом першої декади квітня співробітниками кафедри агротехнологій та ґрунтознавства Інституту біології, хімії та біоресурсів разом зі студентами була проведена колаборативна сесія комплексних польових досліджень території дослідного господарства Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН для обґрунтування можливостей дистанційних методів обстеження з використанням БПЛА (безпілотних літальних апаратів).

Польові обстеження проведені спільно з колегами: кандидатом технічних наук Броварцем О.О., лауреатом премії Президента України для молодих учених, винахідником (50 патентів), раціоналізатором та конструктором (зав.кафедри інформаційно-технічних та природничих дисциплін (м. Київ). Пропоновані ним підходи до стратегії розвитку сучасних технічних систем природокористування, відповідають світовим тенденціям в контексті підвищення ефективності систем моніторингу сільськогосподарських угідь та ґрунтів. На цьому етапі досліджувалися електропровідність, ємність, твердість і вологість ґрунтів.

Для встановлення просторових зв’язків згаданих параметрів із структурою ґрунтового покриву та оптичними характеристиками ґрунтів одночасно проводилося дистанційне зондування території досліджень з БПЛА літакового типу авторської конструкції. Ці дослідження забезпечував завідувач лабораторії інструментальних методів досліджень ґрунтів Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" НААН України (м. Харків) кандидат географічних наук, Солоха Максим Олександрович, відомий своїми дослідженнями у сфері аеромоніторингу за допомогою безпілотних авіаційних комплексів, зокрема обробки цифрових зображень аерофотознімків та спектрального аналізу ортофотопланів.

Перший етап такого комплексного вивчення має перспективи як в контексті організації моніторингу стану ґрунтового покриву, так і для конкретних прикладних проблем забезпечення аграріїв оперативними та достовірними даними про стан ґрунтів і рослинності. Подальше долучення моделювання на макро- і мікрорівнях дозволить реалізувати повноцінну модель тримірного ґрунтового ландшафту, забезпечуючи науковими даними, зокрема, точне землеробство.